Дуже часто наші клієнти відмовляються від омріяного об’єкта лише тому, що він має статус «ательє». У таких випадках не вагайтеся запитати свого особистого консультанта про подробиці.

Як усім нам відомо, об’єкти зі статусом "ательє" мають кілька переваг, одна з яких — приваблива ціна продажу. Та що ж нас насторожує?

Щоб заздалегідь ознайомити вас із ситуацією, сьогодні ми розвінчаємо кілька міфів про об’єкт зі статусом "ательє"

Міф №1: Зміна призначення об’єкта є складною, а то й неможливою.

Для зміни статусу ательє на житло необхідно, щоб воно відповідало конкретним вимогам, зазначеним у Законі про устрій території („ЗУТ“) та Наредбі № 7 від 22.12.2003 р. про правила та нормативи щодо улаштування окремих видів територій і містобудівних зон; загалом кажучи, потрібно мати окремий вхід, приміщення для кухні або кухонного куточка, ванну кімнату з туалетом, складське приміщення, яким може бути гараж або підвал, та інші вимоги. З огляду на обмеження щодо здійснення адресної реєстрації в нерухомому майні, яке має призначення ательє, багато людей ініціюють процедуру зміни призначення ательє на житло. Це можна здійснити і за новою та спрощеною процедурою зміни призначення за чл. 147а від ЗУТ. Щодо вимог, необхідних документів і всього іншого, що стосується зміни статусу з “ательє” на “житло/апартамент”, дивіться тут.

Міф №2: Сплачується промислова електроенергія.

З огляду на зазначені зміни, якщо ательє використовується для побутових потреб, то, відповідно, клієнт сплачує тарифи за побутову електроенергію. Це підтверджує рішення № 5098/29.04.2020 р., III о. ВАС, згідно з яким визнається, що облік енергії для побутових потреб є допустимим і для ательє, якщо використання є побутовим, і не вимагається зміна його призначення з ательє для індивідуальної творчої діяльності на житло за порядком ЗУТ. 

Міф №3: Вищі податки.

Часто вважають, що ательє може бути „основним житлом“ у см. на § 1, т. 2 від ДР на ЗМДТ, і як таке заявник має право отримати податкову знижку за чл. 25 ЗМДТ.

Міф №4: Неможливо зробити адресну реєстрацію.

Попри деякі особливості цієї процедури, на практиці власники ательє можуть отримати адміністративну адресу. З викладеного вище, хоч і не вичерпно, випливає висновок, що існують достатні підстави для громадян, яким відмовлено в адміністративних послугах, якою є саме адресна реєстрація, з мотиву, що заявлений об’єкт не має характеру житла/апартаменту, звернутися по правовий захист своїх прав і законних інтересів. Крім того, Вищий адміністративний суд (Реш. 2596/24.02.2021, III o) приймає, що відповідно до тексту чл.89, ал.1 від Закону про громадянську реєстрацію адреса є однозначним описом місця, де особа живе або де вона отримує свою кореспонденцію. Цим поняттям законодавець не встановлює обов’язку особи вказувати як свою адресу лише „ житло“ у розумінні Закону про устрій території (ЗУТ) – вона може вказати й інший об’єкт власності, придатний фактично для використання для житлових потреб.

Джерело інформації: https://bit.ly/3MdfxKK